Дорогий брате, сестро, дорогий друже!
Вже довгий час ми спостерігаємо, як кожен день гинуть люди, як стають каліками молоді хлопці, як наші співвітчизники втрачають близьких, рідних та друзів. Це величезна трагедія для України! Запорізький госпіталь наповнений пораненими. У ньому лежать хлопці, у яких покалічені не тільки їх тіла, а ще понівечені їх душі.
Щоб пережити цю лиху годину, треба всім об’єднатися, стати пліч о пліч. А що я бачу? Байдужість, пихатість, не розуміння нашого становища. У мене серце болить, коли люди, під час запеклої війни, яка йде на нашої території, нашої рідної землі, ведуть себе безпечно: запускають феєрверки, наповнюють різні розважальні заклади і ведуть себе так, наче нічого зовсім не відбувається.
Дорогі друзі, закликаю Вас бути мудрими і на діли показати, що вам не байдужа наша країна, наші співвітчизники, наші рідні. Вони дуже потребують саме Вас - людей, які б їх втішили, зцілили, подарували надію і віру.
Нам є чим поділитися з нужденними, бо в нас є - Ісус Христос, який дає нам зцілення і силу, щоб жити, любити і перемагати!
З повагою, єпископ ХВЄ в Запорізькій області Василій Гедаревич